борщівник
БОРЩІВНИ́К, ч.
1. род. у́. Дворічна рослина родини зонтичних з великим листям.
Деякі дівчата вже сало з пшоном товкли в казанах, а інші щавель, борщівник .. рвали (Д. Мордовець);
Деякі борщівники бувають вищі за людину (з навч. літ.).
2. род. а́, розм. Посуд, у якому варять перев. борщ.
Борщівник – горщик, у якому варять страви для сім'ї (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)