борюкання

БОРЮКА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. борюка́тися.

— Життя — це довічне борюкання одного з другим (Мирний, V, 1955, 147).

Значення в інших словниках

1. борюкання — борюка́ння іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. борюкання — -я, с., розм. Дія за знач. борюкатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. борюкання — БОРЮКА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. борюка́тися. – Життя – це довічне борюкання одного з другим (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
4. борюкання — БОРОТЬБА́ (сутичка, у якій кожний з учасників намагається подужати супротивника), БОРІ́ННЯ рідко; БОРЮКА́ННЯ розм., БОРУ́ШКАННЯ діал. (звичайно про несерйозну, пустотливу боротьбу).  Словник синонімів української мови