1. Словник української мови в 11 томах

борюкання

БОРЮКА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. борюка́тися.

— Життя — це довічне борюкання одного з другим (Мирний, V, 1955, 147).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. борюкання — борюка́ння іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. борюкання — -я, с., розм. Дія за знач. борюкатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. борюкання — БОРЮКА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. борюка́тися. – Життя – це довічне борюкання одного з другим (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  4. борюкання — БОРОТЬБА́ (сутичка, у якій кожний з учасників намагається подужати супротивника), БОРІ́ННЯ рідко; БОРЮКА́ННЯ розм., БОРУ́ШКАННЯ діал. (звичайно про несерйозну, пустотливу боротьбу). Словник синонімів української мови