1. Словник синонімів української мови

борюкання

БОРОТЬБА́ (сутичка, у якій кожний з учасників намагається подужати супротивника), БОРІ́ННЯ рідко; БОРЮКА́ННЯ розм., БОРУ́ШКАННЯ діал. (звичайно про несерйозну, пустотливу боротьбу). Недовга боротьба: хтось один упав і застогнав (Марко Вовчок); А вірний товариш давно вже вмовляє його піти погуляти: з луків тугих постріляти, на конях баских поганятись, в борінні поміряти силу, — нчого не чує закоханий хлопець (Дніпрова Чайка); Двоє малюків теж завелися, мов півники.. І вже штурханина, борюкання, доки котрийсь із старших таки розборонить їх добрими стусанами (О. Гончар). — Пор. 1. бі́йка.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. борюкання — борюка́ння іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. борюкання — -я, с., розм. Дія за знач. борюкатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. борюкання — БОРЮКА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. борюка́тися. – Життя – це довічне борюкання одного з другим (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  4. борюкання — БОРЮКА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. борюка́тися. — Життя — це довічне борюкання одного з другим (Мирний, V, 1955, 147). Словник української мови в 11 томах