борюкатися
БОРЮКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., розм. Те саме, що боро́тися.
Ось блиснула іскорка — і видко… два чоловіки качаються серед двору, борюкаються… (Мирний, II, 1954, 201);
Поплював [Сивенко] у руки й полетів у той бік, де борюкалися між собою скілько душ школярів (Вас., І, 1959, 150);
Вони [хлопці] дуріли, реготалися, борюкалися (Тулуб, Людолови, 1, 1957, 230).
Словник української мови (СУМ-11)