Словник української мови в 11 томах

ботаніка

БОТА́НІКА, и, ж. Наука про рослини.

[Галя:] Адже ви ботаніку в семінарії вчили?.. (Мирний, V, 1955, 146);

— Я з дитинства захоплювався ботанікою (Ю. Янов., І, 1958, 273).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. ботаніка — бота́ніка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. ботаніка — [ботан'іка] -кие, д. і м. -н'іц'і  Орфоепічний словник української мови
  3. ботаніка — -и, ж. Наука про рослини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ботаніка — Рослинознавство  Словник чужослів Павло Штепа
  5. ботаніка — БОТА́НІКА, и, ж. Наука про рослини. [Галя:] Адже ви ботаніку в семінарії вчили? (Панас Мирний); – Я з дитинства захоплювався ботанікою (Ю.  Словник української мови у 20 томах
  6. ботаніка — бота́ніка (грец. βοτανικός – той, що стосується трав, від βοτάνη – трава пасовисько) наука про рослини. Вивчає будову, життєдіяльність і розвиток рослин, відношення їх до зовнішнього середовища, класифікацію, походження, еволюцію тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука
  7. ботаніка — Наука про рослини, одна з біологічних наук; гол. розділи: цитологія, анатомія, морфологія, систематика, фізіологія, палеоботаніка, екологія, фітосоціологія, геоботаніка, флористика та різні розділи прикладної б., напр., лісова б., фармацевтична...  Універсальний словник-енциклопедія
  8. ботаніка — Бота́ніка, -ки, -ці  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)