боти

БО́ТИ, ів, мн. (одн. бот, а, ч.).

1. Зимове взуття, яке носять поверх черевиків.

Ніна скинула шубку, боти (Донч., V, 1957, 355);

// Високі калоші (переважно гумові).

Промивальники [паровозів] в гумових ботах з брандспойтами в руках метушились і кричали (Донч., І, 1956, 418).

2. заст. Чоботи з короткими халявами.

Та на козаку боти, та на козаку нові (Сл. Гр.).

Значення в інших словниках

1. боти — -ів, мн. (одн. бот, -а, ч.). 1》 Зимове взуття, що його носять поверх черевиків. || Високі калоші (перев. гумові). 2》 заст. Чоботи з короткими халявами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. боти — див. калош, обув  Словник чужослів Павло Штепа
3. боти — БО́ТИ, ів, мн. (одн. бот, а, ч.). 1. Зимове взуття (перев. гумове), яке носять поверх черевиків. Промивальники [паровозів] в гумових ботах з брандспойтами в руках метушились і кричали (О. Донченко). 2. заст. Чоботи з короткими халявами.  Словник української мови у 20 томах
4. боти — Ів, мн. 1. Черевики. 2. Взуття. Прикольні боти.  Словник сучасного українського сленгу
5. боти — (-ів) мн.  Словник жарґонної лексики української мови
6. боти — Боти мн. (ед. ч. бота?) Дубовыя доски для лодокъ. Браун. 19.  Словник української мови Грінченка