бочка
БО́ЧКА¹, и, ж. Велика дерев’яна або металева циліндрична посудина перев. опукла посередині, з двома плоскими днищами.
Безодньої бочки не наллєш (Номис, 1864, № 11644);
На лимані не солили риби в бочках на просіл (Н.-Лев., II, 1956, 223);
Біля будки.. стоїть парокінна підвода з бочками пального (Гончар, Маша.., 1959, 19);
*У порівн. Бурхнуло з неба, мов із бочки (Котл., І, 1952, 106).
◊ Мов оселе́дців у бо́чці — дуже тісно, дуже багато.
На помості набито, мов оселедців у бочці, якихось людських істот (Фр., І, 1955, 79).
БО́ЧКА², и, ж. Повітряний маневр у горизонтальному польоті, при якому літак робить повний оберт навколо своєї подовжньої осі.
— Я думаю, що на віршах теж потрібний вищий пілотаж, га? Всякі там бочки.., штопори (Ю. Янов., І, 1958, 271).
Словник української мови (СУМ-11)