братерський
БРАТЕ́РСЬКИЙ, а, е.
1. Прикм. до брат 1, 2.
Магнат лютився, ..і знову розливалася, шуміла річка братерської крові… (Мирний, І, 1949, 186);
Друзі, прощайте! Братерським гуртком З дому забились ми в даль незнайому, Нарізна шлях свій верстаєм додому (Зеров, Вибр., 1966, 207);
// Належний братові, братам.
— Приніс я тобі грошенят крихту.. Се не панські гроші — братерські (Вовчок, І, 1955, 141).
2. Власт. братам; який буває між братами; дуже дружній, товариський.
[Xвора:] Колись і я була як ти, лагідна, тиха, І вірила в братерськую любов (Л. Укр., І, 1951, 118);
Щось рідне, братерське, батьківське вона відчула в відношенні до Суворого (Досв., Вибр., 1959, 252).
3. Який живе в братерстві, в братському єднанні.
Червона Арміє! Ростеш на подив! З братерських-бо складаєшся народів (Тич., II, 1957, 122).
Словник української мови (СУМ-11)