браття
БРА́ТТЯ, збірн., заст. Товариство, братія (в 1 знач.).
— А що, браття! Чи не послухать нам цієї ради? — спитав Микола в своїх товаришів (Н.-Лев., II, 1956, 217);
Славне товариство, любе-миле браття! Від душі тут хочу всіх вас привітать я! (Тич., II, 1957, 266).
Словник української мови (СУМ-11)