бригадирів

БРИГАДИ́РІВ, ова, ове. Належний бригадирові.

Ще раз оглянув бригадирову постать (Мик., І, 1957, 205);

Неясна, несформульована думка з’явилася на мить у бригадировій голові (Донч., І, 1956, 479).

Значення в інших словниках

1. бригадирів — бригади́рів прикметник  Орфографічний словник української мови
2. бригадирів — -ова, -ове. Належний бригадирові.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бригадирів — БРИГАДИ́РІВ, рова, рове. Прикм. до бригади́р. Ще раз оглянув бригадирову постать (І. Микитенко); Неясна, несформульована думка з'явилася на мить у бригадировій голові (О. Донченко).  Словник української мови у 20 томах