брижитися
БРИ́ЖИТИСЯ, иться, недок.
1. Укриватися брижами, утворювати дрібні хвилі.
Вряди-годи по ній [воді] пропливе запізнілий човен, і вона соромливо брижиться (Ле, Ю. Кудря, 1956, 158);
Затока злегка брижиться від теплого південного вітру (Сміл., Сад, 1952, 274).
2. Укриватися зморшками, складками.
Лоб [Леонтія] дрібненько брижиться над руденькими бровами (Вол., Місячне срібло, 1961, 259).
Словник української мови (СУМ-11)