бризантний
БРИЗА́НТНИЙ, а, е, заст. Який розривається і роздробляє навколишні предмети (про вибухові речовини, артилерійські снаряди, гранати і т. ін.); розривний.
Десь зовсім близько розриваються бризантні снаряди (Мокр., П’єси, 1959, 19);
Важкі бризантні вибухи піднімали гейзери землі (Довж., Зач. Десна, 1957, 139).
Словник української мови (СУМ-11)