бризантний

бриза́нтний

(франц. brisant, від briser – ламати, трощити)

вибуховий, той, що розтрощує;

¤ б. снаряд – артилерійський снаряд, наповнений вибухівкою. Дає під час вибуху велику кількість осколків.

Значення в інших словниках

1. бризантний — бриза́нтний прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. бризантний — -а, -е, заст. Який розривається і роздробляє навколишні предмети (про вибухові речовини, артилерійські снаряди, гранати і т. ін.); розривний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бризантний — Вибуховий  Словник чужослів Павло Штепа
4. бризантний — БРИЗА́НТНИЙ, а, е. Який розриває. Важкі бризантні вибухи піднімали гейзери землі (О. Довженко); // Який має здатність розривати і роздробляти навколишні предмети (про вибухові речовини, артилерійські снаряди, гранати і т. ін.). Десь зовсім близько розриваються бризантні снаряди (Ю. Мокрієв).  Словник української мови у 20 томах
5. бризантний — БРИЗА́НТНИЙ, а, е, заст. Який розривається і роздробляє навколишні предмети (про вибухові речовини, артилерійські снаряди, гранати і т. ін.); розривний. Десь зовсім близько розриваються бризантні снаряди (Мокр.  Словник української мови в 11 томах