брикет

брике́т

(франц. briquette, від brique – цеглина)

спресований з якогось матеріалу кусок у вигляді цеглини або плитки.

Значення в інших словниках

1. брикет — брике́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. брикет — Брикет — briquette — Brikett — спресований з якогось матеріалу шматок у вигляді цеглини, грудки або плитки. Вугільний брикет — зручний вид палива. Переваги Б. над сипким вугіллям — поліпшення умов зберігання, транспортування та використання.  Гірничий енциклопедичний словник
3. брикет — -у, ч. Речовина, спресована у форму цеглинки, плитки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. брикет — Плитка, цеглинка  Словник чужослів Павло Штепа
5. брикет — БРИКЕ́Т, у, ч. Дрібний або пилуватий матеріал, спресований у форму цеглинки, плитки. Пробували в брикети його [вугільний пил] пресувати, не горить (В. Кучер); Концентровані комбікорми, кормові брикети тощо краще готувати на спеціальних заводах (з наук.  Словник української мови у 20 томах
6. брикет — БРИКЕ́Т, у, ч. Речовина, спресована у форму цеглинки, плитки. Пробували в брикети його [вугільний пил] пресувати, не горить (Кучер, Чорноморці, 1956, 73); Концентровані (комбікорми, кормові брикети тощо) краще готувати на спеціальних заводах (Колг. Укр., 1, 1958, 31).  Словник української мови в 11 томах