Словник української мови в 11 томах

бродяжницький

БРОДЯ́ЖНИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до бродя́жництво;

// Власт. бродязі.

Леонідові подобалась його енергія, напористість і навіть оцей звірячий бродяжницький його апетит (Гончар, Таврія.., 1957, 403).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. бродяжницький — бродя́жницький прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. бродяжницький — -а, -е. Прикм. до бродяжництво. || Власт. бродязі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бродяжницький — БРОДЯ́ЖНИЦЬКИЙ, а, е, розм. Прикм. до бродя́жництво. * Образно. Коли вітер, бувало, схопиться, зубами стрічки тримаю, щоб улюблену мою безкозирку бродяжницьким вітром не здуло... (О. Гончар); // Власт. бродязі. Бродяжницькі звички.  Словник української мови у 20 томах