бронхи

БРО́НХИ, ів, мн. (одн. БРОНХ, а, ч.). Трубки, які з’єднують дихальне горло (трахею) з легенями і проводять в них повітря.

Від нижнього кінця трахеї відходять двома вітами бронхи, поділяючись у легенях на дрібніші гілки та найтонші ходи (Худ. чит.., 1955, 19).

Значення в інших словниках

1. бронхи — -ів, мн. (одн. бронх, -а, ч.). Трубки, які з'єднують дихальне горло (трахею) з легенями і проводять в них повітря.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. бронхи — БРО́НХИ, ів, мн. (одн. бронх, а, ч.), біол. Трубки, які з'єднують дихальне горло (трахею) з легенями і проводять у них повітря. Від нижнього кінця трахеї відходять двома вітами бронхи, поділяючись у легенях на дрібніші гілки та найтонші ходи (з наук.  Словник української мови у 20 томах
3. бронхи — бро́нхи (від грец. βρόγχος – дихальне горло, трахея) розгалуження дихального горла у вищих хребетних і людини.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. бронхи — Розгалуження трахеї, що йдуть до легені, де діляться на щораз менші та численніші канали; вистелені слизовою оболонкою, більші б. зміцнені хрящами.  Універсальний словник-енциклопедія
5. бронхи — Бро́нхи, -хів, -хам  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)