бронь
БРОНЬ, і, ж., рідко.
1. Те саме, що броня́.
— Що? Скласти бронь? Віддать? (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 67);
Хоробрі серця моряків, Надійні — і бронь, і гармати (Гончар, Вибр., 1959, 230).
2. Те саме, що бро́ня 3.
Студенти поки що можуть спати спокійно — у них бронь до закінчення університету (Гончар, Людина.., 1960, 15).
Словник української мови (СУМ-11)