бруднуватий

БРУДНУВА́ТИЙ, а, е. Злегка, трохи брудний (у 1, 2 знач.).

А нижче.. висіли непорушні бруднуваті стіни пилюки, вісники далеких чорних бур (Гончар, Дорога.., 1953, 17).

Значення в інших словниках

1. бруднуватий — бруднува́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. бруднуватий — -а, -е. Злегка, трохи брудний (у 1, 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бруднуватий — БРУДНУВА́ТИЙ, а, е. Злегка, трохи брудний (у 1, 2 знач.). А нижче .. висіли непорушні бруднуваті стіни пилюки, вісники далеких чорних бур (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах