1. Словник української мови в 11 томах

бруднуватий

БРУДНУВА́ТИЙ, а, е. Злегка, трохи брудний (у 1, 2 знач.).

А нижче.. висіли непорушні бруднуваті стіни пилюки, вісники далеких чорних бур (Гончар, Дорога.., 1953, 17).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бруднуватий — бруднува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. бруднуватий — -а, -е. Злегка, трохи брудний (у 1, 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бруднуватий — БРУДНУВА́ТИЙ, а, е. Злегка, трохи брудний (у 1, 2 знач.). А нижче .. висіли непорушні бруднуваті стіни пилюки, вісники далеких чорних бур (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах