1. Словник української мови у 20 томах

бруднуватий

БРУДНУВА́ТИЙ, а, е.

Злегка, трохи брудний (у 1, 2 знач.).

А нижче .. висіли непорушні бруднуваті стіни пилюки, вісники далеких чорних бур (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бруднуватий — бруднува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. бруднуватий — -а, -е. Злегка, трохи брудний (у 1, 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бруднуватий — БРУДНУВА́ТИЙ, а, е. Злегка, трохи брудний (у 1, 2 знач.). А нижче.. висіли непорушні бруднуваті стіни пилюки, вісники далеких чорних бур (Гончар, Дорога.., 1953, 17). Словник української мови в 11 томах