брудота

БРУДО́ТА, и, ж.

1. Бруд, грязь.

Брудота в хаті.

2. перен. Те саме, що бруд 2.

Підлоту, самолюбство і брудоту Ти здалека добачуєш [добачаєш] достоту (Фр., XI, 1952, 281).

Значення в інших словниках

1. брудота — брудо́та іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. брудота — -и, ж. 1》 Бруд, грязь. 2》 перен. Те саме, що бруд 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. брудота — БРУДО́ТА, и, ж. 1. Бруд, грязь. Брудота в хаті. 2. перен. Те саме, що бруд 2. Підлоту, самолюбство і брудоту Ти здалека добачуєш [добачаєш] достоту (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
4. брудота — БРУД (те, що забруднює кого-, що-небудь), ГРЯЗЬ розм. рідко, БРУДО́ТА підсил. розм.; НЕЧИСТОТА́ (про наявність бруду де-небудь). Газдиня оглянулася.  Словник синонімів української мови