бряжчання

БРЯЖЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. бряжча́ти і звуки, утворювані цією дією.

Почалося наливання чаю в стакани, бряжчання ложечками об посуд (Н.-Лев., III, 1956, 45);

Чулися крики, бряжчання зброї (Головко, І, 1957, 72).

Значення в інших словниках

1. бряжчання — бряжча́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. бряжчання — -я, с. Дія за знач. бряжчати і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бряжчання — БРЯЖЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. бряжча́ти і звуки, утворювані цією дією. Почалося наливання чаю в стакани, бряжчання ложечками об посуд (І. Нечуй-Левицький); Чулися крики, бряжчання зброї (А. Головко).  Словник української мови у 20 томах