бряжчання
БРЯЖЧА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. бряжча́ти і звуки, утворювані цією дією.
Почалося наливання чаю в стакани, бряжчання ложечками об посуд (І. Нечуй-Левицький);
Чулися крики, бряжчання зброї (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)БРЯЖЧА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. бряжча́ти і звуки, утворювані цією дією.
Почалося наливання чаю в стакани, бряжчання ложечками об посуд (І. Нечуй-Левицький);
Чулися крики, бряжчання зброї (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)