БУ́БЛИЧНИК, а, ч. Пекар, який випікає бублики; також продавець бубликів.
Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках
бубличник —
бу́бличник іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
бубличник —
-а, ч. Пекар, який випікає бублики; також продавець бубликів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
бубличник —
БУ́БЛИЧНИК, а, ч. Пекар, який випікає бублики; продавець бубликів. Слова про потребу діяти доводили полохливого бубличника до шаленства (із журн.).
Словник української мови у 20 томах