бубличник

бу́бличник

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. бубличник — -а, ч. Пекар, який випікає бублики; також продавець бубликів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. бубличник — БУ́БЛИЧНИК, а, ч. Пекар, який випікає бублики; продавець бубликів. Слова про потребу діяти доводили полохливого бубличника до шаленства (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
3. бубличник — БУ́БЛИЧНИК, а, ч. Пекар, який випікає бублики; також продавець бубликів.  Словник української мови в 11 томах