бубличник

бу́бличник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бубличник — -а, ч. Пекар, який випікає бублики; також продавець бубликів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бубличник — БУ́БЛИЧНИК, а, ч. Пекар, який випікає бублики; продавець бубликів. Слова про потребу діяти доводили полохливого бубличника до шаленства (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  3. бубличник — БУ́БЛИЧНИК, а, ч. Пекар, який випікає бублики; також продавець бубликів. Словник української мови в 11 томах