бубличник
бу́бличник
-а, ч.
Пекар, який випікає бублики; також продавець бубликів.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бубличник — бу́бличник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- бубличник — БУ́БЛИЧНИК, а, ч. Пекар, який випікає бублики; продавець бубликів. Слова про потребу діяти доводили полохливого бубличника до шаленства (із журн.). Словник української мови у 20 томах
- бубличник — БУ́БЛИЧНИК, а, ч. Пекар, який випікає бублики; також продавець бубликів. Словник української мови в 11 томах