1. Словник української мови у 20 томах

бубличник

БУ́БЛИЧНИК, а, ч.

Пекар, який випікає бублики; продавець бубликів.

Слова про потребу діяти доводили полохливого бубличника до шаленства (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бубличник — бу́бличник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. бубличник — -а, ч. Пекар, який випікає бублики; також продавець бубликів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бубличник — БУ́БЛИЧНИК, а, ч. Пекар, який випікає бублики; також продавець бубликів. Словник української мови в 11 томах