бубличниця

бу́бличниця

іменник жіночого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бубличниця — -і. Жін. до бубличник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бубличниця — БУ́БЛИЧНИЦЯ, і, ж. Жін. до бу́бличник. У вдови-бубличниці Лепестини парубки зняли з петель ворота (О. Донченко). Словник української мови у 20 томах
  3. бубличниця — БУ́БЛИЧНИЦЯ, і, ж. Жін. до бу́бличник. У вдови-бубличниці Лепестини парубки зняли з петель ворота (Донч., III, 1956, 98). Словник української мови в 11 томах