бубличниця
БУ́БЛИЧНИЦЯ, і, ж. Жін. до бу́бличник.
У вдови-бубличниці Лепестини парубки зняли з петель ворота (Донч., III, 1956, 98).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бубличниця — бу́бличниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- бубличниця — -і. Жін. до бубличник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бубличниця — БУ́БЛИЧНИЦЯ, і, ж. Жін. до бу́бличник. У вдови-бубличниці Лепестини парубки зняли з петель ворота (О. Донченко). Словник української мови у 20 томах