бубонний

БУБО́ННИЙ, а, е, мед. Який супроводжується появою бубонів.

У людини бувають в основному бубонна і легенева форма чуми (Підручник дезинф., 1953, 93).

Значення в інших словниках

1. бубонний — бубо́нний прикметник мед.  Орфографічний словник української мови
2. бубонний — -а, -е, мед. Який супроводжується появою бубонів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бубонний — БУБО́ННИЙ, а, е, мед. Який супроводжується появою бубонів. У людини бувають в основному бубонна і легенева форма чуми (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах