бубух

БУБУ́Х, виг. Уживається як присудок за знач. бу́хнути 3 і бу́хнутися.

Коли це зміюка — бубух! Аж земля затряслась (Укр.. казки, 1951, 80);

Як покотиться під ноги.. хлопчисько якийсь. І під самі ноги бубух! (Д. Бедзик, Студ. Води, 1959, 37).

Значення в інших словниках

1. бубух — бубу́х вигук незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. бубух — виг. Уживається як присудок за знач. бухнути 3) і бухнутися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бубух — БУБУ́Х, виг. 1. Те саме, що баба́х. Бубух! Салюти, шампанське, імбирні пряники та конфеті! Ми відкрилися! (з Інтернету). 2. Уживається як присудок за знач. бу́хнути 3 і бу́хнутися. Коли це зміюка – бубух!...  Словник української мови у 20 томах
4. бубух — див. бух  Словник синонімів Вусика
5. бубух — Бубух! меж. = бебех! преимущ. дѣтское. О. 1861. VIII. 8. Коли ж зміюка бубух! аж земля затряслась. ЗОЮР. II. 30.  Словник української мови Грінченка