бубух
БУБУ́Х, виг.
1. Те саме, що баба́х.
Бубух! Салюти, шампанське, імбирні пряники та конфеті! Ми відкрилися! (з Інтернету).
2. Уживається як присудок за знач. бу́хнути 3 і бу́хнутися.
Коли це зміюка – бубух! Аж земля затряслась (з казки);
Як покотиться під ноги .. хлопчисько якийсь. І під самі ноги бубух! (Д. Бедзик).
Словник української мови (СУМ-20)