бубух
БУБУ́Х, виг.
1. Те саме, що баба́х.
Бубух! Салюти, шампанське, імбирні пряники та конфеті! Ми відкрилися! (з Інтернету).
2. Уживається як присудок за знач. бу́хнути 3 і бу́хнутися.
Коли це зміюка – бубух! Аж земля затряслась (з казки);
Як покотиться під ноги .. хлопчисько якийсь. І під самі ноги бубух! (Д. Бедзик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бубух — бубу́х вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- бубух — виг. Уживається як присудок за знач. бухнути 3) і бухнутися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бубух — див. бух Словник синонімів Вусика
- бубух — БУБУ́Х, виг. Уживається як присудок за знач. бу́хнути 3 і бу́хнутися. Коли це зміюка — бубух! Аж земля затряслась (Укр.. казки, 1951, 80); Як покотиться під ноги.. хлопчисько якийсь. І під самі ноги бубух! (Д. Бедзик, Студ. Води, 1959, 37). Словник української мови в 11 томах
- бубух — Бубух! меж. = бебех! преимущ. дѣтское. О. 1861. VIII. 8. Коли ж зміюка бубух! аж земля затряслась. ЗОЮР. II. 30. Словник української мови Грінченка