бувалець
БУВА́ЛЕЦЬ, льця, ч.
Людина з великим життєвим досвідом, яка багато бачила, зазнала у своєму житті.
– Гей, та пішов я, брате мій, степами, та пішов ланами у той край, про який чував лиш від бувальців... (М. Коцюбинський);
Вдають [харків'яни] бувальців, але реакторники бачать: нервуються новачки (В. Яворівський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бувалець — бува́лець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- бувалець — Частий гість, завсідник; (з досвідом) бувалий <�у бувальцях>, досвідчений, битий, навчений досвідом, о. стріляний <�птах>, битий у тім'я, не в тім'я битий, бита голова, старий вовк <�лис>. Словник синонімів Караванського
- бувалець — [бувалеиц'] -л'ц'а, ор. -л'цеим, м. (на) -л'цеив'і/-л'ц'у, мн. -л'ц'і, -л'ц'іў Орфоепічний словник української мови
- бувалець — -льця, ч. Людина з великим життєвим досвідом, яка багато бачила, зазнала у своєму житті. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бувалець — див. бувалий Словник синонімів Вусика
- бувалець — бува́ти / побува́ти у бува́льцях. 1. Багато бачити, зазнавати в житті. Левонтій Петрович тягався по світах, бував у бувальцях, служив в москалях, був військовим писарем (І. Нечуй-Левицький); Побував-таки (старий мандрівник) в бувальцях, бачив білий світ. Фразеологічний словник української мови
- бувалець — БУВА́ЛИЙ у знач. ім. (той, хто багато бачив, зазнав у своєму житті), БУВА́ЛЕЦЬ розм., БИ́ТИЙ розм. Не питай старого, а питай бувалого (прислів'я); Але ж як їх (молодих бійців) зараз навчати? Сагайді — тому легко. .. Словник синонімів української мови
- бувалець — Бува́лець, -льця, -льцеві, -льцю! -ва́льці, -льців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- бувалець — БУВА́ЛЕЦЬ, льця, ч. Людина з великим життєвим досвідом, яка багато бачила, зазнала у своєму житті. — Гей, та пішов я, брате мій, степами, та пішов ланами у той край, про який чував лиш від бувальців… (Коцюб., І, 1955, 141). Словник української мови в 11 томах
- бувалець — Бувалець, -льця м. Бывалый, опытный человѣкъ. бувати у бувальцях. Много испытать, извѣдать, видать виды. Ном. № 5775. Батькові доставалося на своєму віку бувати у бувальцях. Стор. II. 131. Словник української мови Грінченка