1. Орфоепічний словник української мови

бувалець

бува́лець

[бувалеиц']

-л'ц'а, ор. -л'цеим, м. (на) -л'цеив'і/-л'ц'у, мн. -л'ц'і, -л'ц'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бувалець — бува́лець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. бувалець — Частий гість, завсідник; (з досвідом) бувалий <�у бувальцях>, досвідчений, битий, навчений досвідом, о. стріляний <�птах>, битий у тім'я, не в тім'я битий, бита голова, старий вовк <�лис>. Словник синонімів Караванського
  3. бувалець — -льця, ч. Людина з великим життєвим досвідом, яка багато бачила, зазнала у своєму житті. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. бувалець — БУВА́ЛЕЦЬ, льця, ч. Людина з великим життєвим досвідом, яка багато бачила, зазнала у своєму житті. – Гей, та пішов я, брате мій, степами, та пішов ланами у той край, про який чував лиш від бувальців... (М. Словник української мови у 20 томах
  5. бувалець — див. бувалий Словник синонімів Вусика
  6. бувалець — бува́ти / побува́ти у бува́льцях. 1. Багато бачити, зазнавати в житті. Левонтій Петрович тягався по світах, бував у бувальцях, служив в москалях, був військовим писарем (І. Нечуй-Левицький); Побував-таки (старий мандрівник) в бувальцях, бачив білий світ. Фразеологічний словник української мови
  7. бувалець — БУВА́ЛИЙ у знач. ім. (той, хто багато бачив, зазнав у своєму житті), БУВА́ЛЕЦЬ розм., БИ́ТИЙ розм. Не питай старого, а питай бувалого (прислів'я); Але ж як їх (молодих бійців) зараз навчати? Сагайді — тому легко. .. Словник синонімів української мови
  8. бувалець — Бува́лець, -льця, -льцеві, -льцю! -ва́льці, -льців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. бувалець — БУВА́ЛЕЦЬ, льця, ч. Людина з великим життєвим досвідом, яка багато бачила, зазнала у своєму житті. — Гей, та пішов я, брате мій, степами, та пішов ланами у той край, про який чував лиш від бувальців… (Коцюб., І, 1955, 141). Словник української мови в 11 томах
  10. бувалець — Бувалець, -льця м. Бывалый, опытный человѣкъ. бувати у бувальцях. Много испытать, извѣдать, видать виды. Ном. № 5775. Батькові доставалося на своєму віку бувати у бувальцях. Стор. II. 131. Словник української мови Грінченка