бугорець

БУГОРЕ́ЦЬ, рця́, ч., рідко. Зменш. до буго́р.

Заче пився ногою за якийсь бугорець і плазом упав на холодну росяну землю (Дмит., Наречена, 1959, 190).

Значення в інших словниках

1. бугорець — бугоре́ць іменник чоловічого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. бугорець — -рця, ч., рідко. Зменш. до бугор.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бугорець — БУГОРЕ́ЦЬ, рця́, ч., рідко. Те саме, що бугоро́к. Зачепився ногою за якийсь бугорець і плазом упав на холодну росяну землю (Л. Дмитерко).  Словник української мови у 20 томах
4. бугорець — див. горб  Словник синонімів Вусика