бугор

БУГО́Р, гра́, ч., рідко. Невеликий горб; невелике підвищення на повеохні чого-небудь.

Еней на старших галасає, Мерщій до себе їх ззиває, І мовить, ставши на бугру (Котл., І, 1952, 288);

Над кручею на високім бугрі стояли два будинки (Ільч., Вибр., 1948, 60).

Значення в інших словниках

1. бугор — буго́р іменник чоловічого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. бугор — -гра, ч., рідко. 1》 Невеликий горб; невелике підвищення на поверхні чого-небудь. 2》 перен. Про людину, котра обіймає який-небудь високий пост; про начальника. За бугром ірон. — за кордоном.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бугор — Горб, пагорб, пагорок, сугорб, сугорбок, згірок, узгірок  Словник чужослів Павло Штепа
4. бугор — БУГО́Р, гра́, ч., рідко. Невеликий горб; невелике підвищення на поверхні чого-небудь. Еней на старших галасає, Мерщій до себе їх ззиває І мовить, ставши на бугру (І. Котляревський); Над кручею на високім бугрі стояли два будинки (О. Ільченко).  Словник української мови у 20 томах
5. бугор — за бугор, за бугром За кордон, за кордоном. Хочу їхати за бугор, бо в цій країні вже не бачу перспективи.  Словник сучасного українського сленгу
6. бугор — (бугра) ч.; крим. 1. Бриґадир у колонії. БСРЖ, 79; СЖЗ, 21. 2. Особа, яка верховодить серед в'язнів. БСРЖ, 79; СЖЗ, 21; ЯБМ, 1, 125.  Словник жарґонної лексики української мови
7. бугор — див. горб  Словник синонімів Вусика
8. бугор — ГОРБ (невелике округле підвищення земної поверхні), ПА́ГОРОК, ПА́ГОРБ, ПРИ́ГІР, ПРИ́ГІРОК (ПРИ́ГО́РОК), ЗГІ́РОК, ПРИ́ГОРА, СУ́ГОРБ, КУЧУГУ́РА, ШПИЛЬ, ГОРБО́ВИНА, ГОРБИ́НА рідше, ПЕРЕ́ГІРОК рідше, БУГО́Р розм.  Словник синонімів української мови