будуватися
БУДУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок.
1. Будува́ти.
Пішли [троянці], щоб землю озирать, Де їм показано селитись. Жить, будуватися, женитись (Котл., І, 1952, 168);
А дві сотні — гроші та ще й чималі, і будуватися тодіможна (Мирний, IV, 1955, 212);
[Лукаш:] Ми завтра й будуватися почнемо (Л. Укр., III, 1952, 202).
2. Пас. до будува́ти.
Над вулицею будувались дві великі кам’яниці (Л. Укр., III, 1952, 604);
Нове будується метро в столиці України (Забіла, Одна сім’я, 1950, 27);
Там, на схід, у далечезній подині простелялись ферганські степи, ташувалися кишлаки, міста, будувалося теж невсипуще життя (Ле, Міжгір’я, 1953, 86).
Словник української мови (СУМ-11)