будучий
БУ́ДУЧИЙ, а, е, рідко. Який буде згодом, настане в майбутньому; майбутній.
Таке було життя будучого мільйонера Германа Гольдкремера аж до десятого року (Фр., V, 1951, 190);
Цілую міцно вас обох і вітаю всіх будучих "світил", яких знаю (Л. Укр., V, 1956, 406);
// у знач. ім. бу́дуче, чого, с. Будучність, майбутнє.
Досі у мене не було ні одного потішаючого вигляду на будуче (Коцюб., III, 1956, 163).
Словник української мови (СУМ-11)