будучий
БУ́ДУЧИЙ, а, е, заст.
Який буде згодом, настане в майбутньому; майбутній.
Цілую міцно вас обох і вітаю всіх будучих “світил”, яких знаю (Леся Українка);
Тільки й думає отець Кралевич, що про будучий візит (Г. Хоткевич);
Отець Дукат .. впевнившися, що його будучий зять міцно спить благополучно, дивувався в душі, звідки в нього стільки сну (Б. Лепкий);
// у знач. ім. бу́дуче, чого, с. Будучність, майбутнє.
Досі у мене не було ні одного потішаючого вигляду на будуче (М. Коцюбинський);
Теперішні переживання вважаються за перехідні, а от там десь, нібито в будучому, буде все (В. Винниченко).
Словник української мови (СУМ-20)