букварик —
буква́рик іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
букварик —
-а, ч. Зменш. до буквар.
Великий тлумачний словник сучасної мови
букварик —
БУКВА́РИК, а, ч. Зменш. до буква́р. Послав учора тисячу своїх буквариків у славний Київ Чалому, щоб розповсюджував на користь недільних шкіл (Василь Шевчук).
Словник української мови у 20 томах
букварик —
А, ч., авт. Водій-початківець, який розміщує на своєму автомобілі розпізнавальний знак «У».
Словник сучасного українського сленгу