букварик

буква́рик

-а, ч.

Зменш. до буквар.

Значення в інших словниках

1. букварик — буква́рик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. букварик — БУКВА́РИК, а, ч. Зменш. до буква́р. Послав учора тисячу своїх буквариків у славний Київ Чалому, щоб розповсюджував на користь недільних шкіл (Василь Шевчук).  Словник української мови у 20 томах
3. букварик — А, ч., авт. Водій-початківець, який розміщує на своєму автомобілі розпізнавальний знак «У».  Словник сучасного українського сленгу
4. букварик — БУКВА́РИК, а, ч. Зменш. до буква́р.  Словник української мови в 11 томах