букварик

буква́рик

-а, ч.

Зменш. до буквар.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. букварик — буква́рик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. букварик — БУКВА́РИК, а, ч. Зменш. до буква́р. Послав учора тисячу своїх буквариків у славний Київ Чалому, щоб розповсюджував на користь недільних шкіл (Василь Шевчук). Словник української мови у 20 томах
  3. букварик — А, ч., авт. Водій-початківець, який розміщує на своєму автомобілі розпізнавальний знак «У». Словник сучасного українського сленгу
  4. букварик — БУКВА́РИК, а, ч. Зменш. до буква́р. Словник української мови в 11 томах