1. Словник української мови у 20 томах

букварик

БУКВА́РИК, а, ч.

Зменш. до буква́р.

Послав учора тисячу своїх буквариків у славний Київ Чалому, щоб розповсюджував на користь недільних шкіл (Василь Шевчук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. букварик — буква́рик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. букварик — -а, ч. Зменш. до буквар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. букварик — А, ч., авт. Водій-початківець, який розміщує на своєму автомобілі розпізнавальний знак «У». Словник сучасного українського сленгу
  4. букварик — БУКВА́РИК, а, ч. Зменш. до буква́р. Словник української мови в 11 томах