буковинці
БУКОВИ́НЦІ, ів, мн. (одн. букови́нець, нця, ч.; букови́нка, и, ж.). Жителі, уродженці Буковини.
Привітним буковинцям я завжди готова служити словом і ділом (Л. Укр., V, 1956, 368);
І першим дарунком бійцям на кордоні — Несли буковинці букети червоні (Нагн., Вибр., 1957, 27).
Словник української мови (СУМ-11)