буксирний
БУКСИ́РНИЙ, а, е. Прикм. до букси́р.
Катя побачила десь унизу.. буксирний пароплав, що тягнув за собою довгу валку барж (Забіла, Катруся.., 1955, 117);
Боцман Смола стояв на юті з буксирним кінцем і пильно стежив за командирським містком (Ткач, Моряки, 1948, 16).
Словник української мови (СУМ-11)