буксир
БУКСИ́Р, а, ч.
1. Судно або машина, що тягне за собою або штовхає інше судно чи машину.
Якби ще годину пароход побув у дорозі, то вже б його ніякі буксири не врятували (Л. Укр., V, 1956, 219);
Все далі відпливає буксир, відпливають баржі (Шиян, Гроза.., 1956, 739).
2. Канат або трос для буксирування.
Мотор.. завернув до лівого берега, ведучи на буксирі невеличкого човна (Трубл., І, 1955, 100).
◊ Бра́ти (взя́ти) на букси́р кого, що — допомагати кому-небудь, сприяти у виконанні чого-небудь.
[Середа:] Треба взятії на буксир будівництво (Голов., Драми, 1958, 170).
Словник української мови (СУМ-11)