буксир —
букси́р іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
буксир —
[буксир] -ра, м. (на) -р'і, мн. -рие, -р'іў
Орфоепічний словник української мови
буксир —
-а, ч. 1》 Судно або машина, що тягне за собою або штовхає інше судно чи машину. 2》 Канат або трос для буксирування.
Великий тлумачний словник сучасної мови
буксир —
Галюн, тягач
Словник чужослів Павло Штепа
буксир —
БУКСИ́Р, а, ч. 1. Судно або машина, що тягне за собою або штовхає інше судно чи машину. Якби ще годину пароход [пароплав] побув у дорозі, то вже б його ніякі буксири не врятували (Леся Українка); Все далі відпливає буксир, відпливають баржі (А.
Словник української мови у 20 томах
буксир —
А, ч. Ліжко.
Словник сучасного українського сленгу
буксир —
букси́р (від голл. boegseren – тягти) 1. Самохідне судно, яке тягне або штовхає інше судно чи будь-який плавучий засіб (док, кран). 2. Трос, за допомогою якого одне судно, тягне інше.
Словник іншомовних слів Мельничука
буксир —
Судно з двигунами вел. потужності, тягне або штовхає барки чи ін. судна; допомагає при маневруванні вел. кораблів у порту.
Універсальний словник-енциклопедія
буксир —
бра́ти / взя́ти на букси́р кого, що. Допомагати кому-небудь у роботі, навчанні. Відстаєте з буряками. Може, вас на буксир узять? (В. Кучер); Чи він хотів, щоб отак мерли люди? Чи думав про це, вигрібаючи хліб по селу?...
Фразеологічний словник української мови
буксир —
БУКСИ́Р, а, ч. 1. Судно або машина, що тягне за собою або штовхає інше судно чи машину. Якби ще годину пароход побув у дорозі, то вже б його ніякі буксири не врятували (Л. Укр., V, 1956, 219); Все далі відпливає буксир, відпливають баржі (Шиян, Гроза..
Словник української мови в 11 томах